Вербна неділя

Вірші на тему:


Вербна неділя

Книга пророка Захарія

Розділ 9
9 Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.
10 І вигублю Я колесниці з Єфрема, і коня з Єрусалиму, і військовий лук знищений буде. І народам Він мир сповістить, а Його панування від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі.
11 Також ти, за кров заповіту твого Я пустив твоїх в'язнів із ями, в якій немає води.
12 До твердині верніться, о в'язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!

Євангеліє від Матвія

Розділ 21
1 А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,
2 до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
3 А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.
4 А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
5 Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.
6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
7 Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.
8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.
9 А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!
10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?
11 А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

Євангеліє від Марка

Розділ 11
1 І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
2 і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
3 Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз.
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх.
7 І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
8 Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.
9 А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.

Євангеліє від Луки

Розділ 19
28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
30 наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
31 Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.
32 Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.
33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?
34 Вони ж відказали: Господь потребує його.
35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
36 Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38 кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!
39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!
40 А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

Євангеліє від Івана

Розділ 12
12 А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,
13 то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!
14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
15 Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!
16 А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.
17 Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.
18 Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.
19 Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!

Псалми

Псалом 117
19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
20 Це брама Господня, праведники в неї входять.
21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
25 Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!
26 Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!
27 Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Псалми

Псалом 30
9 і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
10 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
11 бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
12 Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
13 Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...
14 Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
15 а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
16 В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

Послання апостола Павла до филип'ян

Розділ 2
5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,
7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,
8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...
9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!